Існує два види маршрутизації ─ статична та динамічна. Таблиці статичного типу маршрутизації потрібно налаштовувати вручну, використовуючи команду route. Така маршрутизація підходить за умов коли мережа з’єднується з однією або двома іншими. При динамічному типі таблиці маршрутизації заповнюються автоматично за допомогою протоколів. Цей варіант підходить при підключенні до трьох і більше мереж. Для маршрутизації можна використовувати обладнання передового виробника Juniper, яке забезпечує безперебійну передачу даних і надійний захист від шкідливого ПЗ.
Різниця між статичною та динамічною маршрутизацією
| Параметри | Статична маршрутизація | Динамічна маршрутизація |
| Масштабування | Для простих топологій у невеликих мережах | Для простих і складних топологій у великих мережах |
| Побудова таблиці та конфігурація | Адреси маршрутизації треба виставляти вручну, використовуючи інструкцію | Система самостійно заповнює адреси в таблиці. Конфігурація автоматична |
| Безпека | Висока безпека | Безпека менш надійна, тому що використовуються багатоадресні та широтрансляційні розсилки |
| Використання протоколів маршрутизації | Не використовує протоколи маршрутизації | OSPF, RIP, EIGRP |
| Додаткові ресурси | Не використовує додаткові ресурси | Використовує пам’ять, центральний процесор, смугу пропускання каналу |
| Можливі помилки | Збій з’єднання запобігає перенаправленню | Відсутність інтернету не впливає на перенаправлення |
Динамічна маршрутизація: плюси та мінуси
Переваги:
- можливість роботи у всіх топологіях;
- відсутність залежності від розміру мережі. Наприклад, обладнання серії Juniper PTX здатне розгортати пакет у будь-якому телекомунікаційному середовищі;
- автоматична зміна таблиці маршрутизації для перенаправлення трафіку.
Недоліки:
- високий рівень складності на початку, оскільки в кожному протоколі є безліч налаштувань;
- динамічний маршрут залежить від поточної топології;
- не високий рівень безпеки, тому для забезпечення надійного захисту необхідно використовувати спеціальні налаштування;
- обов’язкове використання додаткових ресурсів ─ процесора, ОЗП, пропускної здатності каналу.
Статична маршрутизація: плюси та мінуси
Переваги:
- відсутність додаткових витрат, бо немає протоколів маршрутизації;
- процесор маршрутизатора не зазнає великих навантажень;
- надійна безпека, оскільки не виконується пересилання повідомлень;
- простота впровадження в мережу;
- маршрут залишається незмінним.
Недоліки:
- погане масштабування і складнощі конфігурації при рості мережі;
- обов’язкове ведення документації маршрутів, тому що є проблема синхронізації документів і шляхів;
- тимчасові витрати на налаштування та обслуговування;
- статична маршрутизація підходить тільки для спеціальних завдань або простих топологій;
- часті помилки під час налаштування у великих мережах.
Навіщо потрібна статична та динамічна маршрутизація
Статична та динамічна маршрутизації призначені для передавання даних із різних мереж. Для цього необхідно знати:
- особливості перевірки та збереження інформації;
- з’єднання маршрутизаторів, щоб отримувати інформацію про віддалені мережі;
- адресу цільового пристрою;
- маршрут до кожної мережі, який вважається найкращим або найкоротшим;
- можливі шляхи до віддалених мереж.
Маршрутизація дозволяє керувати трафіком даних і мінімізувати збої. Це дає змогу використовувати максимальну пропускну здатність і не перевантажувати пристрої. Системний інтегратор найкраще впорається зі встановленням маршрутизаторів та їхнього об’єднання між собою та іншими системами.
Принцип роботи маршрутизації
У принципах роботи динамічної та статичної маршрутизацій є деякі відмінності. Далі розбираємо їх особливості.
Принцип роботи динамічної маршрутизації
У динамічній маршрутизації всі таблиці заповнюються автоматично. Це дає змогу швидше масштабувати мережу, мінімізувати ризик помилки та людський фактор.
Маршрутизатори передають один одному інформацію про підключені мережі. Для цього використовують різні протоколи ─ OSPF, RIP, EIGRP і багато інших. Процес комунікації маршрутизаторів між собою називається routing daemon. З його допомогою оновлюються таблиці, враховуючи отриману інформацію від сусідніх пристроїв.
Користувачеві, який під’єднується до мережі, видається тимчасова адреса та обмежений доступ.
Разом із маршрутизаторами часто встановлюють мережеві екрани Juniper SRX, щоб захистити дані та пристрої від різних кіберзагроз.
Принцип роботи статичної маршрутизації
Статичні маршрути прописує адміністратор. Він вказує шлях, яким рухається трафік. Щоб це зробити, необхідно використовувати:
адресу шлюзу або адресу, яка потрібна для подальшого передавання інформації;
метрику маршруту, вибираючи зручну за завантаженістю шляху і критеріями довжини;
адресу та алгоритм маски мережі.
Будь-яка зміна узгоджується з адміністратором, після чого таблиця маршрутизації піддається коригуванню. Для кожного нового пристрою маршрутизатор Juniper MX або будь-який інший присвоює постійну адресу і закріплює її за технікою. Надалі це дає змогу легко її знайти і забезпечити довготривалу передачу даних.
Якщо ж підключений пристрій від’єднали або маршрутизатор не впізнає стару техніку, то дані продовжують надсилатися на стару адресу. У результаті виходить помилка. Щоб цього не сталося, потрібно постійно контролювати і налаштовувати процес.
Які переваги статичної маршрутизації порівняно з динамічною маршрутизацією?
Статична маршрутизація має кілька переваг перед динамічною. По-перше, вона більш безпечна. Маршрути не показують по мережі та налаштовують вручну, індивідуально. Це дає змогу мінімізувати втрату інформації.
По-друге, шлях, який використовують для надсилання даних, відомий заздалегідь. Ви самостійно прописуєте його. У динамічному типі система самостійно обирає найкращий шлях.
По-третє, у статичних маршрутах є більш вузька смуга пропускання. Для розрахунку та зв’язку кількох шляхів не використовуються ресурси центрального процесора.
