В Україні інформаційна безпека досі залишається однією з найвразливіших сфер, особливо у приватному секторі. Це наслідок багаторічної відсутності системного підходу до захисту інформації, слабкого нормативного регулювання, дефіциту фахівців і поширеного уявлення, ніби кіберзагрози стосуються лише великих корпорацій або державних структур.
У цьому матеріалі ми пояснимо, чому склалася така ситуація, як цифровізація підвищила рівень вразливості бізнесу та які ризики несе ігнорування інформаційної безпеки, навіть для невеликих компаній.
Від сервісів до ризиків: як цифрова трансформація змінює вимоги до безпеки
Рівень технологічного розвитку в Україні стрімко зростає. За останні роки країна здійснила прискорену цифрову трансформацію. Держава зробила рішучий крок у напрямку електронного управління, автоматизації послуг та цифрової взаємодії з громадянами й бізнесом, що суттєво змінило не лише зручність користувачів, а й масштаб можливих ризиків. Запуск мобільного застосунку «Дія» відкрив українцям доступ до цифрових паспортів, водійських прав, свідоцтв, довідок і електронного підпису без черг та бюрократії. Бізнес отримав нові інструменти, серед яких: відкриття ФОП онлайн, цифрове ліцензування, автоматизована подача змін.
Цифровізація охопила і державні установи: було впроваджено електронний документообіг, цифрові бюджети, єдині реєстри, електронні посвідчення для військових. Приватні компанії перейшли на CRM-системи, хмарні сервіси, електронну звітність і дистанційне управління. Що активніше установи інтегрують цифрові рішення, то більше відповідальності лягає на захист даних. Якщо раніше інформаційна безпека вважалася лише допоміжним елементом ІТ-інфраструктури, то сьогодні вона є її критичною основою.
Розвиток цифрових сервісів відкрив не лише нові можливості, а й спричинив численні ризики: централізований доступ, масове зберігання персональних даних, використання відкритих Wi-Fi, необачна робота з хмарними сервісами та низький рівень обізнаності співробітників щодо загроз. Попри це, більшість українських компаній усе ще нехтує навіть базовими заходами безпеки. У понад 90% бізнесів, з якими ми співпрацювали, відсутній окремий фахівець з інформаційної безпеки. Дуже часто всі технічні задачі, включно з безпековими, виконує один системний адміністратор, який не має достатніх ресурсів і необхідних знань для побудови комплексного захисту. Паролі зберігаються у відкритому вигляді (в Excel-файлах або месенджерах), резервне копіювання не працює або не перевіряється, контроль доступів не впроваджений.
«У нас нічого цінного» – типовий аргумент, який звучить до першого серйозного інциденту. Багато керівників помилково вважають, що їхній бізнес нецікавий зловмисникам. Але така самовпевненість часто стає причиною витоку персональних даних, шифрування критичної інформації чи повної зупинки роботи інфраструктури. У цифровому середовищі не існує поняття «занадто малий аби бути вразливим». Цифровізація не розрізняє великий чи малий бізнес – усі учасники ринку перебувають в одному інформаційному просторі з однаковими вимогами до захисту. Якщо компанія не захищена, це становить загрозу не лише для неї самої, а й для її бізнес-партнерів, постачальників і клієнтів.
Кібербезпека – вже не право, а обов’язок: нові вимоги для держави та критичної інфраструктури
27 березня 2025 року набрали чинності зміни до Закону №4336-IX, які запроваджують нову модель національної системи кібербезпеки та встановлюють чіткі вимоги до державного сектору й об’єктів критичної інфраструктури. Відтепер обов’язковою стала наявність фахівців з кібербезпеки в органах влади. Закон вимагає не лише реагування на інциденти, а й їх запобігання через постійний моніторинг, контроль доступів, аудит систем та впровадження політик захисту інформації.
Хоча ці норми наразі стосуються переважно державних структур, зрозуміло, що бізнес, який працює з персональними даними, використовує хмарні сервіси, підключений до цифрових систем управління чи виконує державні замовлення буде наступним. Ігнорування вимог – це вже не лише ризик, а й юридична відповідальність, штрафи, а в окремих випадках – зупинка роботи та репутаційні втрати.
Навіщо компанії проводити аудит інформаційної безпеки
Якщо компанія не знає, що потрібно захищати, вона, зазвичай, не захищає нічого. Аудит – це перший крок до системного підходу. Це не «перевірка заради галочки», а дієвий інструмент для оцінки ризиків і слабких місць. Фахівці з аудиту інформаційної безпеки визначають, де зберігаються критично важливі дані, хто має до них доступ, як побудована мережа та які вразливості можуть бути використані зловмисниками. Вони перевіряють конфігурації систем, паролі, права доступу, резервне копіювання, антивірусний захист, використання хмарних сервісів – усе, що може становити потенційний ризик. Результатом аудиту є не просто звіт, а чітка картина поточних проблем і план дій, адаптований до ресурсів компанії. Це може бути як базовий набір мінімальних заходів для малого бізнесу, так і поетапне впровадження комплексної системи безпеки.
Як почати захищати бізнес без великого бюджету
Для малого і середнього бізнесу створення повноцінного відділу безпеки – ресурсно затратне завдання, але почати варто не з команди, а з таких дій:
- визначити координатора безпеки у компанії (наприклад, системного адміністратора), який взаємодіятиме з залученими експертами або постачальниками безпекових рішень;
- провести базову інвентаризацію систем, даних і доступів, щоб розуміти, що саме потребує захисту;
- визначити критичні дані та процеси, які варто захищати в першу чергу;
- впровадити базові заходи: обмеження доступів, резервне копіювання, двофакторну аутентифікацію, простий моніторинг активності.
Як ITBIZ може допомогти
Інформаційна безпека – один із ключових напрямів нашої діяльності. З 2007 року ми реалізуємо проєкти будь-якої складності у сфері системної інтеграції: від побудови й модернізації мережевої інфраструктури до впровадження систем кіберзахисту для інтернет провайдерів, дата-центрів, енергетичних і нафтогазових компаній, банків, держустанов, медіа та телеком-сектору. Для нас кібербезпека – це не разова інвестиція, а довгостроковий процес, який потребує досвіду, технічної обізнаності та постійного контролю.
Надаємо повний спектр послуг:
- проводимо аудит систем управління інформаційною безпекою відповідно до стандарту ISO/IEC 27001:2013;
- підбираємо та впроваджуємо програмно-апаратні рішення: від захисту мобільних пристроїв до безпеки хмарних середовищ і віртуалізованих ЦОДів;
- розробляємо та впроваджуємо комплексні системи управління інформаційною безпекою з інтегрованими механізмами захисту, постійним супроводом і технічною підтримкою.
Кібербезпека – це не про страх, а про відповідальність і системний контроль. Вона починається не з великого бюджету чи штату фахівців, а з усвідомленого рішення діяти.
